Освіту отримав у Будапештському університеті як лінгвіст і одночасно в Королівській угорській академії музики як композитор. По закінченні курсу протягом року навчався в Парижі у Шарля Відора.

займався збором угорського музичного фольклору, з цією метою їздив по селах різних угорських провінцій. Починаючи з 1906 року спільно з Бела Бартоком публікував численні збірники народних пісень. З 1912 коду — професор Королівської угорської академії музики. Серед його учнів — Габор Дарваш, Антал Дораті, Золтан Гардона та інші. У цей період композитор активно займався теорією музики, писав роботи по музичній педагогіці. Зокрема, спільно зі своїм учнем Й. Адамом розробив так званий «метод Кодая».

У роки Першої світової війни спільно з Бартоком працював у музичному секторі прес-служби військового міністерства Австро-Угорщини в Будапешті. У 1942 році вийшов у відставку отримавши звання почесного професора, в кінці Другої світової війни став президентом Угорської ради мистецтв. З 1964 — почесний президент Міжнародного товариства музичної освіти. За заслуги в галузі музичного мистецтва був відзначений нагородами Угорської Народної Республіки.

Véróvoda különkiadás.